Прийшли і стали лякати карами.
Відводять очі, говорять тихо,
Що світ укритий навіки хмарами,
Що сутінь – щастя, а сонце – лихо.
Що дощ і холод нас зроблять чистими.
Їх дивні риси тонкі і строгі...
Зійдуть на шепіт і вкажуть істину -
"Спасуться тихі, сліпі й убогі".
І стануть сутінки, сипне холодом,
Зірки забудуть про наші ночі.
І буде, граючи в пальцях золотом,
Дивитись соромно дітям в очі.
І сильні духом розтануть в натовпі.
Не стане дужим розправить крила.
Прийдуть герої вклонитись катові.
І тяжко хворою буде сила.
І над німими звершиться таїна -
Одягнуть сірість в яскраві тоги.
І хтось, в пурпурі, з печаттю Каїна
Нас буде вчити любити Бога.
Та хоч один не заграє з тінями,
Підніме тих, що заснуть не схочуть.
І стане Юність, з очима синіми,
Всміхнеться сонцю... й ножі наточить.
(Віктор Бобиренко. М. Суми)

Про стереотипное мышление

В моей жизни достаточно часто появляются люди, которые мыслят стереотипами. Это правда очень забавно выглядит. Все, что происходит вокруг них они пытаются вставить в рамки какой-то модели. А если вдруг это выходит за рамки, они меняют модель. А если ни одна из моделей не подходит... они это просто игнорируют. Не замечают )

Про выходные

Они были хорошие. Я не увидел ни одного человека, которого не хотел бы увидеть :)

Кто этот парень?

И почему он постоянно снимается в одной позе? :)

Фота из журнала Rolling Stone 2001 года

Фото из журнала Esquire 2008 года

Прилетел ко мне друг

Из далекого холодного края. Спасибо за него огромнейшее вот этой вот замечательной девушке

Про крутые тачки

больше здесь

Невыполненные обещания

Не люблю я их. Но есть у меня одно такое... И я сегодня пришел к мысли, что очень не хочу его выполнять :( Точнее даже очень не хочу :) Моей карме будет нанесен непоправимый вред!