ВОДЯНА КАЗКА

Була колись планета. Вона була водяна. На цій планеті жив лев. Він був також водяним. Вода прозора, і лев був таким. Якби він вирішив стрибнути, то від нього залишилася б лише калюжа. Якось лев зустрів водяну змію та спитав у неї: "Змія, ти водяна?" Змія відповіла просто: "Так. Я водяна. А ти який?". Лев відповів: "Я також. Давай товаришувати". "Давай, але не будемо стрибати, бо перетворимося на калюжі" - відповіла змія. Вони домовились і стали гратися. Лев та змія грались так акуратно, що не розливалися і не перетворювалися на брудні калюжі. До них підбігла мишка. Звірі спитали її:
- Ти хто?
- Я мишка водяна. А ви хто?
- Я лев водяний.
- А я змія і теж водяна. Давай товаришувати. Тільки я нагадаю, що нам не можна стрибати.
Вони грались, але не стрибали. Раптом лев не витримав, стрибнув і перетворився на калюжу. З тої калюжі вмить вилетів великий слон, але він вже був не водяним, а легким як повітря. Він помахав своїми лапами та полетів. Змія також вирішила стрибнути. Вона зробила це і перетворилася на гіпопотама, але не повітряного, а такого ж, як і була водяного. Вона втекла, бо не могла гратись з мишкою. Боялася її розчавити.
Мишка була дуже акуратною. Вона ніколи не стрибала і залишилася на все життя маленькою і водяною.